Юрій Триндюк: Чим менше держава впливає на бізнес і дає порад, як йому працювати, тим краще

10.02.2020

Хлібною справою Юрій Триндюк почав займатися ще в середини 1990-х років. За цей час він зміг зростити з  невеликого комбінату в Івано-Франківську потужний холдинг, який зараз має в своєму активі шість заводів і 8% вітчизняного хлібного ринку.

Підприємець переконаний, що бізнес — це рух, тому постійно вдосконалює свою справу й наразі планує “пробити вікно” на міжнародні ринки. А нещодавно пан  Триндюк долучився до спільноти БІЗНЕС 100, аби рухати економіку України разом з колегами.

В інтерв’ю БІЗНЕСу Юрій Триндюк розповів про початок свого експортного шляху, проблеми українських хлібовиробників і взаємодію бізнесу та влади.

— Минулий рік видався турбулентним для країни, враховуючи зміну влади та правил гри для бізнесу. Як це вплинуло на роботу “Хлібних інвестицій”? З яким результатом холдинг завершив рік?

— Для виробників хліба минулий рік був вдалим, адже ми спостерігали стрімке здешевлення сировини, зокрема борошна. При цьому ціни на хліб не знизилися. Маржа зросла і з’явилося більше можливостей для інвестицій. До того ж знизилась вартість газу та електроенергії. Це також додало позитиву хлібовиробникам.

Крім того, враховуючи що 90% хлібної продукції продається в Україні, стрімке зміцнення гривні стало позитивним фактором для внутрішнього виробника, чого не скажеш про експортерів, які фіксували збитки.

У порівнянні з минулим роком валовий дохід холдингу зріс на 10%, а EBITDA — на 30%.

— У холдингу з’явився новий завод Chanta Mount. З якою стратегічною метою?

— Це індустріальне підприємство, побудоване “з  нуля”, здатне виготовляти великий обсяг продукції. До цього в Україні таких виробництв не було. Це перший завод в нашому холдингу, що випускатиме заморожену хлібобулочну продукцію.

Якщо говорити про країни Європейського Союзу, то там тенденція до виробництва заморожених хлібних напівфабрикатів спостерігається давно. Наприклад, у Польщі понад 60% хлібопродуктів випускається у замороженому вигляді.

Й Україна вже готова до такого продукту.

— Я так розумію, що саме з цього заводу починається ваш експортний шлях. Як пробиваєте собі дорогу на зовнішні ринки та з якими труднощами стикаєтеся?

— Справа в тому, що до складу нашого холдингу входять підприємства fresh-групи, які спеціалізуються на виробництві свіжої хлібної продукції. Вона не експортується, тому що термін її реалізації невеликий. Якщо підприємства хлібної галузі щось і експортують, то це зазвичай пряники, сушки, торти тощо. Вони йдуть здебільшого на ринки країн СНД або в країни, де проживає велика кількість українських емігрантів.

Завод Chanta Mount спеціалізується на вироб­ництві артизанських хлібів, зокрема чіабати і хлібів на основі чіабати. Ми виробляємо їх за оригінальними рецептами. Це європейський продукт, споживання якого починає зростати й в Україні. В нас з’являється новий споживач, який хоче таких хлібів. Люди їздять на заробітки, мандрують, смакують тамтешню продукцію. Їм хочеться, щоб така ж була і в Україні.

Щодо експорту, то можу сказати, що штучних перепон немає. Зокрема, немає обмежень на ввезення продукції до Євросоюзу та квот, на відміну від іншої продукції. Це дуже важливо. Але ми новий виробник, і, зрозуміло, що людям треба придивитися до продукції нашого підприємства.

За вісім місяців, протягом яких працює завод, ми зробили колосальну роботу. Зараз ми на стадії укладання контрактів. Один — про поставки до ЄС. Першу партію плануємо відправити вже до кінця місяця.

Також ми дуже розраховуємо на близькосхідний ринок. Ми їдемо на виставку Gulfood в Дубай, де буде розгорнутий наш стенд. І сподіваємось на позитивний результат від поїздки.

Загалом, плануємо вийти на обсяг експорту продукції Chanta Mount у 50%. За кордоном ми бачимо два шляхи для збуту продукції: вихід на великі мережі та на великих оптовиків, які займаються дистрибуцією продукції.

— Наскільки легко вести бізнес в Україні? Які “болі” є у вашого холдингу?

— В Україні працювати добре в будь-якому разі. Тут немає такого конкурентного середовища, як в тому ж Євросоюзі. Ринки не заповнені. А на зайнятих можна поштовхатися, якщо вкладеш більше енергії, більше професіоналізму.

Серед “болів” розвитку бізнесу я б виділив не зовсім добросовісну конкуренцію. На мою думку, мають бути рівні правила гри для всіх. Наприклад, наша холдингова компанія повністю прозора, працює виключно за формою #1 (звіт про фінансовий стан. — Ред.) і сплачує всі податки. Але є компанії, які цього не роблять. Виходить, що вони можуть інвестувати більше, ніж я, як у виробництво, так і в інструменти просування продукції. Це вже недобросовісна конкуренція. Державі потрібно над цим працювати.

Також треба розібратися з природними монопо­ліями. Йдеться насамперед про дозволи, інспекційні перевірки при, скажімо, підключенні до електромереж, введенні об’єкта в експлуатацію тощо. При будівництві нашого заводу ми з цим зіт­кнулись. Такі питання мають вирішуватись значно швидше, тоді й інвестицій заходитиме більше.

Інвестор, по суті, має прийти і сказати: “Я хочу побудувати тут підприємство”. А йому запропонують допомогу, в тому числі в отриманні дозвільних документів. Тільки працюй.

А в нас ти купуєш земельну ділянку, починаєш щось будувати, підводити комунікації. Добре, коли ніхто не заважає, а буває, що й заважають.

А, наприклад, якби це було в Німеччині, кожен регіон пропонував би свої умови, щоб залучити цього інвестора. Або в тій же Хорватії тобі ледь не червону доріжку стелять, створюють усі умови, щоб ти тут працював. Протягом певного періоду тебе звільняють від оподаткування, дотують кожного працевлаштованого робітника тощо.

— Яких кроків очікуєте від влади?

— Я вважаю: чим менше держава впливає на бізнес і дає порад, як йому працювати, тим краще. Робота влади — створювати клімат для розвит­ку бізнесу та інвестування. Чим більше в Україні з’являтиметься інвесторів, як внутрішніх, так і зов­нішніх, тим кращою буде макроекономічна ситуація в країні.

Наприклад, візьмемо ситуацію, коли протягом року облікова ставка Нацбанку була на рівні 17%, а ставка за кредитами — 18-19%. Ну який підприємець візь­ме кредит під такі відсотки? Брати у валюті бізнесу, який працює на внутрішній ринок, небезпечно через нестабільність курсу. Тож ми перебуваємо в абсолютно нерівних умовах з тими ж іноземними інвесторами.

Водночас, як це не дивно звучить, проблеми, що існують в Україні і відлякують іноземних інвесторів, дозволили українським підприємцям щось побудувати.

На відміну від тієї ж Угорщини, частка вітчизняного капіталу в українському бізнесі перевищує 80%.

— Нещодавно ви долучилися до спільноти БІЗНЕС 100. Що спонукало вас стати учасником цієї бізнес-платформи, яких результатів очікуєте від співпраці?

— По-перше, дуже важливо мати комунікацію. Мені цікаво спілкуватися з підприємцями з різних галузей, які досягли в житті певних результатів. Причому кожен пройшов свій шлях. Немає єдиного рецепта. Комунікація дає тобі поштовх, змушує рухатися, оскільки бізнес — це рух. А коли ти обертаєшся в своїй “кухні”, ти, можливо, в чомусь програєш більш рухливим колегам.

По-друге, є нюанси законодавчого характеру, які потрібні бізнесу. Поодинці домогтися потрібних змін неможливо. А коли цим опікується об’єднання підприємців, вони можуть лобіювати той чи інший закон, який потрібен певним галузям.

По-третє, для багатьох підприємців дуже важливим є захист бізнесу від тиску. Наш холдинг цього не відчуває, але є питання, непорозуміння з владними структурами, коли дійсно потрібен захист. Звісно, у великої асоціації для цього більше можливостей.

— Ви згадали про рецепт досягнення результату. Протягом більш ніж 10 років ваш холдинг залишається одним з лідерів вітчизняного хлібного ринку. Яка ваша формула успіху?

— Перше — ставити ціль і йти до неї, відкидаючи всі сумніви. Усі роздуми слід залишати на березі, перш ніж пливти. І якщо поплив, то пливи, не вагаю­чись і не оглядаючись.

Друге — потрібно брати на себе відповідальність за все, що робиш.

Третє — треба заряджати енергетикою свою команду, тому що сам ти нічого не зробиш. Команда має бути впевнена у своєму керівникові, в тому, що він правильно рухається до мети.

https://business.ua/person/8935-yurij-trindyuk-chim-menshe-derzhava-vplivae-na-biznes-i-dae-porad-yak-jomu-pratsyuvati-tim-krashche?fbclid=IwAR0yP1i2OYs9Wfypbs8SMMIW1JpAqBJr9XgIjThU-uSHQ916ToJDqxXB6Hw

Новини холдингу